Щасливе щастя

14 червня – рік як відійшов у засвіти талановитий український поет, письменник Василь Мошуренко. Він автор збірок поезій і прози «Думки», «Це так просто писати Правду…» (обидві — 2009), «Відчай і Віра» (2010), «Колючість ніжної душі», «Іду», «Тінь від веселки» (усі – Київ,  2012), «Шедеври: новели» (Житомир, 2015; 2-ге видання, доповнене. – Житомир, 2017), «Мати» (Кіровоград, 2015, 2-ге видання – 2017), «Коріння, або  Я – Розумівка: образки, медитації, новели, оповідання» (Кіровоград, 2016), «Без тебе – з тобою» (Кропивницький, 2019). У 2018 році Василю Мошуренку (посмертно) присуджено обласну літературну премію імені Євгена Маланюка у номінації «Проза» за твори «Коріння, або я – Розумівка». За життя книжки поета видавалися власним коштом мізерними тиражами, тому зараз є бібліографічною рідкістю. Посмертна книжка поезій «Без тебе – з тобою» вийшла у 2018 році у Кропивницькому накладом 100 примірників.
Зустрічалися ми з Василем декілька разів на літературних вечорах.  Мене зачарувала його щирість, доброзичливість, своєрідна прониклива лірика, ніжність в оспівуванні почуттів до Жінки:
Розмалюю мій світ – ТОБОЮ,
Щоби Щастям – Душа Променіла,
Щоби очі – світились Весною….
Щоб від Туги – Душа не боліла…

Приємно вразило його побажання: «Бажаю Вам щасливого щастя», яке вперше почула від нього. Пізніше, коли Василя Петровича не стало, а мені випала честь писати про нього енциклопедичну статтю, збирала матеріали, познайомилася з його сином. Допитувалася у Ярослава: Що мав на увазі тато, кажучи про «щасливе щастя»? Адже це було його крилате побажання багатьом. Син пояснив – це ще більше щастя, це багато щастя, є щастя, а це таке… велике… Ярослав сумно посміхнувся і сказав, що тепер знає, що бажати читачам татових книг.

Ці вірші написала в пам’ять про Василя Мошуренка.

Щасливе щастя

Щасливе щастя. Що це значить?
Чи хтось колись його побачить?
– Це масло масляне? – скажіть мені!
– Звичайно Ні!
Це як невгасимі вогні,
Як голосний голос,
Як колосистий колос,
Як дзвінкий дзвін, –
Чуєш, як кличе він?
Це радість безмежна,
Нестримна весна…
Буває вона незбагненна,
Буває як мить чарівна.
Світиться радість тиха,
Непомітна, непоказна.
Щасливе щастя –
Щире, без берегів,
Забобонів і злих язиків…
Воно не озирається
І нічого не просить.
Воно зовсім поруч
Або спочива у тобі,
Розгледиш його чи ні.
Комусь щастя – діти,
Комусь – просто жити.

Хай буде Ваше щастя щасливим!

***
Чи може бути щастя нещасливим?
Що Ви вкладаєте у ці слова?
Моменти щастя є у кожній днині,
Щасливе щастя Вам любов дала.

Таке строкате світовідчуття,
Непізнане, магічне й таємниче,
Щасливе щастя – це лиш мить життя,
Яка ділитись з іншими нас кличе.

Advertisements

Фейсбучні технології

Прийшов якось запит дружби,
– А місць для мене немає, –
Так дивно, – дружити чи ні, –
Нині Фейсбук визначає.
Для когось 5 тисяч мало,
А в когось – і друга нема…
Дружба – приватна справа,
До чого Фейсбуку тут гра?
У світі нових технологій,
Здається можливо усе,
Радість, смуток чи спокій,
Стрічка нам часом несе.
У світі нових можливостей
Можливо й щасливим бути…
От тільки, хто поруч буде,
Фейсбук не може збагнути…

 

Справжній Козак

Роману Ковалю

Патріот, Лицар, Козак…
Що можна іще додати? –
Історик і лікар-дивак
Взявся пам’ять людську повертати.

Дарувати безсмертя героям, –
Це призначення не для слабких,
Маєш честь і перо, як зброю,
Йдеш сміливо до істин святих.

Обирають найкращих, Друже,
Гідним будь високого чину,
Хай ще довго талант твій служить
Незалежній нашій країні!

Що ти зробив для України

Миколі Железняку

Що ти зробив для України? –
Не кожен себе питає.
Микола Григорович знає,
Якщо не зробиш ти, –
Довго чекать на відкриті світи.

Творчість, пошук чи мука?
В пізнанні істини – сила,
Енциклопедистика  – цікава наука,
Долю  вдало наворожила.

Команда поруч надійна,
Натхненна праця тут звична,
ЕСУ – це наша країна,
Квітуча, красива, велична.

Плеяда сучасних героїв,
Вчених, поетів, митців
У світі широкім відомі,
Ми теж завдячуєм їм.

Що ти зробив для України? –
Ніколи ми Вас не питаєм,
Ви без пафосу є її сином,
Скелю знань щоденно складаєте.

В пізнанні істини – сила,
А хтось каже – в вині,
Червоне у келих налила, –
Підтвердилось все вдвійні.

Нехай виходять мрії з берегів,
І книжки будуть бездоганні,
Іще хоч сотню видайте томів,
Хай успіх буде незабарний!
І хай щасливо Вам живеться,
І наше серце вдячно б’ється!

Микола Григорович Железняк з колективом Інституту енциклопедичних досліджень

Світло Петра Бевзи

Ілюзія чи алюзія?
Міф чи творчий процес?
Як виписати те, що не минає?
Незримо Ангел погляда з небес
І нові горизонти відкриває…

Персональна виставка живопису Петра Бевзи “Інне Світло” відкрилася днями
у галереї сучасного мистецтва “Триптих АРТ”
(м. Київ, вул. Десятинна, 13).

Петро Бевза. Міфологія серця. 2019, полотно, олія, 225х150 см
Інна церемонія. 2019, полотно, акрил, олія, 160х120

 

Петро Бевза. Світло. 2016, полотно, олія, 225х120 см
Ти моя квітка. 2018, полотно, акрил, олія, 160х120

Новий напрям

Михайлу Яремківу

Новий напрям у мистецтві – Яремківізм, –
Це радість, добро і надії,
Душі шляхетної зміст.
У світ далекої мрії
Палітра несе чарівна,
Любов’ю фарби пульсують,
Щоб квітнули осінь й весна.
Усе геніальне просто:
Пошук – це новий злет,
Сходинки творчого зросту –
Сягать невідкритих планет.
Усе геніальне просто –
Творити сонячний віз,
Господарем буть, а не гостем,
Яремків – це оптимізм.

 

Михайло Яремків. Різноцвіття. Сонячна строна. 2009, п.о.

Михайло Яремків. Недопите вино. 2010.

Михайло Яремків. Найкращі друзі. 2012, полотно, олія.

Докладніше про творчість М. Яремківа:
http://www.jaremkiv.in.ua/

 

 

ЗАКОНИ ЖИТТЯ

Я вірю в закон бумеранга,
І вірю у вплив планет, –
Життя, як відкрита рана,
Натхненний лиш новий злет.

Хай будуть шляхетні бажання,
І справи, і діло, і чин,
Я вірю в закон бумеранга,
Добру лиш хай вистачить сил…

Пасівенко В.І. Доля. 2017.