Край Ямато – це близько,
Через тисячі літ і доріг,
Там, де сонця намисто
В квітах сакури як оберіг…
Де зірки зазирають у душу, –
Погляд в вічність – не для слабких,
Край незнаний, я мушу
Доплисти до твоїх берегів,
Подивитись світанку в очі,
Зазирнуть за краєчок Землі,
Розділити радість охоче
З тим, хто поруч в казкові дні.
Під враженнями від концерту у Києві японського композитора і піаніста Темпея Накамури